Велика Писарівка -селище міського типу Сумської області. Засновано в 1709 році. Тут були хутори писарів вільної воєводської служби, від яких село й одержало назву. Означення Велика вперше трапляється 1732р.

Селище міського типу (з 1959р.), центр району. Розташоване на лівому березі р.Ворскла, за 90 км від м.Суми. Населення району - 28700 чол., в т. ч. смт.Велика Писарівка - 5600 чол. Територія сучасної Великої Писарівки була заселена вже в ІІ-VІ ст. На околиці селища виявлено ранньослов'янський могильник черняхівської культури, на південному заході від околиці, на березі Ворскли, виявлено також поселення бронзового та раннього залізного віку. Наприкінці XVII ст. тут знаходились хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії - місту Вільний. В 1709р. на цих землях, якими володів князь М.М.Голіцин, оселилися вихідці з Правобережної України. Так виникла слобода Писарівка, яку на відміну від Писарівки на р.Мерла почали називати Великою. Велика Писарівка була слободою Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765-1780рр. входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780р. - до Богодухівського повіту. З другої половини XIX ст. село стало центром волості. З 20-х років XX ст. це - районний центр. За описом Богодухівського повіту 1814р. слобода належала князю Юсупову, який заснував тут мануфактуру по виготовленню суконної пряжі. Селяни також займались ремеслами - вовночесанням, бондарством, ковальством та промислами виготовленням полотна й сукна, а також чумакували. Щорічно тут відбувалось 6 ярмарків, на які везли товаари купці з Харкова, Курська, Полтави, Охтирки, Богодухона. В кінці першої половини XIX ст. тут жило 6567 чол.

   Здавна Велика ІІисарівка була центром народного кобзарського мистецтва на Слобожанщині. Ще в другій половині XVIII ст. тут заснували притулок для сліпих бандуристів. Звідси вийшли кобзарі: Є.X.Мовчан (1898-1968), С.А.Пасюга (1862-1933), Г.С.Кожушко (1879-1924). До 80-річчя з дня народження Є.X.Мовчана у Великій Писарівці відкрито йому пам'ятник.

В роки Великої Вітчизняної війни на території району діяв партизанський загін, командиром якого був П.К.Гараганенко, комісаром І.А.Зимін, начальником штабу - В.Ф.Петренко. У Великій Писарівці деякий час жив і працював відомий краєзнавець і педагог, перу якого належить майже 600 публікацій з літературного краєзнавства, П.А.Сапухін (1893-1970).

  Промисловість району представлена 3 підприємствами поліграфічної та переробної сфер.

Населення району обслуговує 31 медична установа, діє 23 загальноосвітні школи. Культурно-просвітницьку роботу проводять 13 будинків культури, 17 клубів, 18 бібліотек, музична школа

• ВИЩЕВЕСЕЛЕ - село, центр сільської ради. Розташоване за 38 км від райцентру. Відоме з 1709 року.
• ВІЛЬНЕ (до кінця XVIII ст. - м.Вільний) - село, центр сільської ради. Розташоване на правому березі р.Ворскла, за 7 км від райцентру. Свою назву успадкувало від м.Вільний, заснованого в 1640р. Місто Вільний було одним із важливих пунктів Бєлгородської оборонної лінії. Наприкінці XVII ст. оборонну лінію перенесли південніше і місто перестало бути опорним пунктом. Поблизу с.Дружба, на заході та південному заході, виявлено курганні могильники. Поселення бронзового віку з заходу прилягає до околиці с. Їздецьке, зі сходу - до околиці с.Широкий Берег.
• ДМИТРІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 10 км від райцентру. Виникло у 1921р. внаслідок об'єднання хуторів Климівка, Максимівка, Красноярський. На околиці сіл Дмитрівка та Лукашівка виявлено курганні могильники.
• ДОБРЯНСЬКЕ (до 1905р. — Гнилівка) — село, центр сільської ради. Розташоване на лівому березі р.Ворскла, за 18 км від райцентру. Засноване в 1699р. Поблизу Добрянського виявлено рештки поселення черняхівської культури (ІІ-VІ ст.), на території с.Сидорова Яруга, в урочищі Забайкальське, виявлено поселення бронзового віку, а на схід від села — поселення бронзового та раннього залізного віку.
• ІВАНІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 27 км від райцентру. Відоме з XVIII ст. На південному сході від околиці села виявлено поселення бронзового, раннього залізного віку та раннього середньовіччя.
• КАТАНСЬКЕ (до 1905р. - Віли) — село, центр сільської ради. Розташоване на лівому березі р.Ворсклиця, за 29 км від райцентру. Засноване в 1699 р. Поблизу с.Катанське виявлено поселення доби неоліту, поселення бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, неподалік від с.Березівка — городище та курганний могильник скіфських часів, поховання черняхівської культури, городище та кургани VІІ-VІП ст.
• КИРИКІВКА — селище міського типу (з 1957р.), центр селищної ради. Розташоване на лівому березі р.Ворскла, за 33 км від райцентру. Поблизу Кириківки знайдено рештки поселення і курганного могильника доби бронзи (II тис. до н. е.), в урочищі Рядові Могили виявлено курганний могильник скіфських часів (VП-ІІІ ст. до н. е.), безпосередньо в селі — сарматське поховання (П ст. до н. е.). Неподалік с.Петрівське збереглись давньоруські городища, поселення та могильник. Кириківку заснували в останній чверті XVII ст. переселенці з Наддніпрянщини, що прийшли сюди на чолі з осаулом Кириком. В кінці XVII ст.Кириківка стала сотенним містечком Охтирського полку, пізніше — центром волості, районним центром. В 1831р. було побудовано Янківський цукровий завод, який П.І.Харитоненко в 1913р. перебудував. В Кириківці народились музикознавець, композитор, член-кореспондент Української Вільної Академії наук П.П.Маценко (1897-1991) та доктор медичних наук О.І.Лопатченко.
• ПОЖНЯ - село, центр сільської ради. Розташоване на правому березі р.Ворсклиця, за 18 км від райцентру. Засноване в 1628р. На околиці села виявлено поселення неоліту, бронзового та раннього залізного віку. Уродженцям села Ф.В.Митрофанову та І.П Орлову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
• ПОПІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване в долині р.Ворсклиця, за 9 км від райцентру. Відоме з першої половини XIX ст. Поблизу с.Попівка виявлено поселення раннього залізного та бронзового віку, городище і селище розвинутого середньовіччя та курганний могильник, біля сіл Лугівка та Стрілецька Пушкарка курганні могильники.
• РОЗСОШІ — село, центр сільської ради. Розташоване за 12 км від райцентру. Засноване переселенцями з с.Ямне в 1921р. Уродженцю села І.Д.Обуховському присвоєно звання Героя Радянською Союзу.
• РЯБИНА (до 1969р. - Стара Рябина) - село, центр сільської ради. Розташоване в долині р.Ворскла, за 25 км від райцентру. Засноване в 1660р. Поблизу села виявлено залишки поселення черняхівської культури. Уродженцю с.Катеринівка І.П.Литвинову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
• СОЛДАТСЬКЕ - село, центр сільської ради. Розташоване за 25 км від райцентру. Відоме з 1719р. Поблизу села виявлені поселення бронзового, раннього залізного віку та раннього середньовіччя.
• ТАРАСІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване в долині р.Ворсклиця, за 20 км від райцентру. Засноване в 1663р. Уродженець села Д.Ф.Ганцев повний кавалер ордена Слави.
• ЯБЛУЧНЕ- село, центр сільської ради. Розташоване за 28 км від райцентру. Засноване в 1699р. Поблизу села виявлено поселення черняхівської культури. Уродженець с.Веселе — повний кавалер ордена Слави В.Д.Шандиба.
• ЯМНЕ- село, центр сільської ради. Розташоване в долині р.Ворскла, за 8 км від райцентру. Засноване в 1678р. Поблизу с.Ямне виявлено поселення бронзового та раннього залізного віку га кургани кочівників (ХІ-ХІІІ ст.), а поблизу с.Копійки - курганні могильники. Уродженці села Герой Радянського Союзу І.О.Мусієнко та повний кавалер ордена Слави А.І.Обуховський.