ТИМЧАСОВИЙ РЕЖИМ РОБОТИ (НА ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ)

з 22.03 по 31.03. 2024 р.:

пн - пт :   9.00 - 17.00

сб - нд:   вихідні

У разі оголошення повітряної тривоги обслуговування припиняється. Користувачі повинні пройти до найближчого укриття



Звернення громадян

Для переселенців



Зведений каталог періодичних видань у бібліотеках міста Суми


Календарі

Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2024 рік

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2024 рік

Шаблоны Joomla 2.5 здесь: http://joomla25.ru/shablony/

Геральдика

Білопілля
Давній герб Білопілля виконано в традиційних для української геральдики тонах. У верхній частині європейського (французького) пересіченого щита, на синьому тлі - золотий ріг достатку. На нижній частині, на жовтому полі - золоті зображення трьох водяних млинів.
Млини на Білопільському гербі - звісно ж, аж ніяк не випадковість, вони свідчать про широкий розвиток млинарства вже при перших роках заснування білопільської, й інших козацько-слобідських сотень в нашім краї.
Буринь
Має форму щита с кольорами та елементами національної символіки, на якому зображені колоски пшениці і каштановий листок. Присутні елементи історичного велетня дуба - ровесника Бурині. Умовно зображена залізниця, що сприяла розвитку міста. Нижня частина щита голубого кольору символізує річку Чашу (в давнину порівняно повноводна річка), на березі якої розташоване місто. Голубий колір - символ краси та величності. Згори щит обрамлений дубовим вінком, що символізує міць та стабільність, достаток й чистоту прагнень. Герб затверджено у рік ювілею м.Буринь, 610-річчя з дня заснування (2002р.). Ідеї виконання: Дишковця Миколи Івановича, Чуприна Віктора Миколайовича, Удода Івана Гавриловича, Лопатіна Юрія Анатолійовича, Підлісного Юрія Віталійовича, Верповського Миколи Миколайовича, Бондаренка Павла Івановича.
Глухів
В 1729-1730 роках був розроблений проект герба для Глухова. Всіма елементами своєї символіки він представляв місто як гетьманську столицю. Але тільки в 1782 році була затверджена остаточна редакція герба: "Щит розділений на чотири частини; з них — у синім полі дві золоті булави, у зеленому — нагострений золотий постамент, у срібному — червоний прапор з Державним Російським гербом, у золотому — на червоному ратищі бунчук".
Конотоп
Герб Конотопа: у синьому полі - золотий хрест, під ним – срібний рогатий місяць, вгорі шестикутна зірка.
Краснопілля
Верхня частина - у малиновому полі - золотий хрест, над ним три золоті шестикутні зірки. Нижня частина - у білому полі - дві навхрест розміщені зелені гілки. Верхня і нижня частина герба - елементи відомих на території теперішнього символік - Краснопільсько-Сироватської сотні та герба Миропілля. Малинове поле - колір прапора Краснопільсько-Сироватської сотні. Носить у собі символічне поєднання героїчного минулого часів заселення території і героїчної історії часів Великої Вітчизняної війни. Золотий хрест символізує святість територіального та людського єднання, ствердження вічних християнських цінностей високої духовності. Три золоті шестипроменеві зірки - три основні складові частини, з яких склався сучасний район, кількість променів у трьох зірках - 18 територіальних утворень району (16 сільських і 2 селищних рад). Жовтий колір хреста і зірок символізує основний напрямок діяльності - сільське господарство з широкими нивами. Дві схрещені зелені гілки - елемент герба Миропілля уособлює красу рідного краю, щедрість і доброзичливість людей.
Кролевець
Елементи герба розташовані на "французькому" щиті, який традиційно використовувався для герба м. Кролевець. З 1782 року він був бірюзового кольору. У бірюзовому полі герба знаходиться зображення Архангела Михаїла з крилами, в одязі воїна, який стоїть на чорному змії, зв'язаному вузлом, тримаючи в одній руці оголений меч, а в другій - золоті ваги. Бірюзовий колір поряд з жовтим здавна є традиційною кольористикою Сумщини та герба міста Кролевець і відповідає національній та державній кольористиці. Герб Кролевецького району - це герб міста, відомий з 1644 р., затверджений з незначними змінами 4 червня 1782 року з доданням жовтої кайми (окантовки), яка є необхідним елементом герба, особливо при використанні останнього на прапорі Кролевецького району, що теж бірюзового кольору.
Лебедин
Герб міста являє собою щит на темно-зеленому тлі, що є символом густих лісів, які широкою смугою огортають місто з трьох боків. Посередині зображення білого лебедя на хвилях, що ніби відзеркалюють його у воді. Справа шабля-символ історичної ролі Лебедина, заснованого як "сторожа", "фортеця", місцеперебування тут аж до 1917 року регулярних козацьких (а пізніше - уланських військових частин). Шабля у піхвах, опущена лезом донизу, як ознака оборонного характеру військового життя міста. Зліва - зображення стиглого колоса - символ переважно аграрного характеру економіки міста.
Липова Долина
Запропонував житель Липової Долини, завідуючий відділом архітектури та містобудування виконкому райради, головний архітектор району Анатолій Йосипович Макієвський. На гербі зображене колосся і обрамлення герба подане у золотистому кольорі, адже це символіка хліба, сільськогосподарської Липоводолинщини, де знають ціну хліборобській праці, запашному короваю. Слова "Липова Долина" йдуть на червоному фоні, відразу яскраво "кидаються в очі" і солідно сприймаються. А далі перехід до ніжного синього. На його фоні жовте сонечко, дата утворення Липової Долини: 1647 рік. Внизу - річка мерехтить хвильками і чистотою контурів та білизною неторканності вабить зір лілей.
Недригайлів
Елементи герба розташовані на геральдичному щиті з верхнім синім та нижнім жовтим полями та білою окантовкою. Синій колір поряд з білим здавна є традиційними кольорами Сумщини.
Силует пам'ятника мамонту у верхній частині герба - символ прадавнього минулого посульського краю. Золоті колоски, які обрамляють силует пам'ятника, символізують землеробство - основне заняття жителів району з прадавніх часів - і вказують на основні риси характеру: працелюбність, гостинність, любов до рідної землі. Сливи на жовтому полі в нижній частині герба є запозиченим елементом з історичного герба Недригайлова 1781 року. Вони символізують природну особливість і багатство цих земель і є елементом наступництва, спадкоємництва геральдичних традицій нашого краю.
Охтирка
На голубому полі – золотий хрест із сяйвом, який зображує знаменитість цього міста по великому числу прихожих богомольців.
Путивль
Герб Путивля затверджений досить пізно і не має ніякого вираження хвилюючої історичної долі міста. Наприкінці XVIII століття Путивль було включено до складу Курської губернії. І в серпні 1854 року він одержав герб: "Щит розділений на дві рівні частини: у верхньої — зображений Курський герб, а в нижньої золотий — червленого кольору горизонтальна смуга, на якій дві золоті цівки човників".
Ромни
Ромни від часів Київської Русі знані були як місто-фортеця Посульської оборонної лінії. У свій час ратуша Ромен мала печатку, де на могилі хрест зображений як знак похованих під Ромнами багатьох захисників міста. Ця символіка ввійшла й у герб міста, що був затверджений 4 червня 1782 року: "У зеленому полі на двуступеневому узвишші золотий хрест".
    Суми
Сумський герб затверджено 21 вересня 1781 року: "На срібному полі три чорні сумки з срібними перев'язами і золотими ґудзиками". Це опис з легенди про заснування м.Суми. Зображений герб було затверджено 15 лютого 1991 року на 4 сесії Сумської міської ради.


Опис герба Сумського району.
Герб розділений на дві частини: у верхній на блакитному полі на пагорбі стоїть біла церква з золотими куполами. У нижній частині на зеленому полі два навхрест покладені жовті снопи жита.
На щиті з повністю заокругленою нижньою частиною зображені геральдичні фігури, які відображають історичне значення та сьогодення району: церква – багаті духовні традиції, його відродження, снопи – сільське господарство, а зелене поле уособлює багатство та родючість.


Тростянець
В 1985 році до 325-річчя міста Тростянця міськрадою був проведений конкурс на кращий герб міста. Переможцями конкурсу стали Шевченко Лідія Іванівна та Харченко Володимир Іванович.
Герб міста Тростянця символізує назву населеного пункту, який виник у часи переселення селян і козаків з правобережної України на Слобожанщину в середині ХVІІ століття. На гербі зображені три тростинки з листям, вигнутими від основи центральної тростинки до символічного зображення води у формі лука, розташованого на традиційному контурі щита з написом "Тростянець" у верхній її частині. В кольоровому зображенні - контури, листя, напис "Тростянець", контури зовнішнього і внутрішнього щита, - кольору світлого золота, середина головок тростинок - оранжево-коричнева.
Шостка
Щит з золотою каймою перетинає хвиляста лінія. Знизу на блакитному фоні золота козацька порохівниця, історія нашого міста. Зверху на сріблястому фоні – золота реторта (хімічна колба) – символ хімічної промисловості, та одночасно символічна цифра 6 (шоста притока річки Десна), всередині – чорною лінією кільцеподібна спіраль у вигляді намотаної плівки на бобину, графічно вирішеної як механічна шестерня.
Ямпіль

Бібліографічний список
Манько М.О. Програма курсу “Українська національна символіка”. - Суми: Мрія-1-ЛТД, 1999
Герби – С.73 – Білопілля
С.74 – Глухів
С.76 – Конотоп, Кролевець
С.77 – Лебедин
С.78 – Недригайлів
С.79 – Охтирка, Путивль
С.80 – Суми, Ромни
С.82 – Шостка
Гречило А. Українська міська геральдика. - К.: Львів: УГТ, 1998.- 192с.
С.70, 95, 101 – м.Білопілля
С.59, 73 – м.Глухів
С.57, 58, 61, 73 – м.Конотоп
С. 53, 73 – м.Кролевець
С.70 – м.Лебедин
С.70, 95, 101 – смт.Недригайлів
С.60, 63, 70 – м.Охтирка
С.62, 100, 136, 141 – м.Путивль
С.52, 58, 72 – м.Ромни
С.60, 63, 70, 140 – м.Суми
С.131 – м.Шостка
Сергійчук В.І. Національна символіка України: Наук.-худож. книга. - К.: Веселка, 1992.- 109с.
С.54 – герб м.Охтирки
Герб м.Глухова // Глухів. На зламі тисячоліть: Іст.-краєзн. нарис.- Суми, 2002
Герб м.Конотопа //Працелюбна й пісенна /Слобожанщина: Краєзн. нарис.- Суми, 2001.- С.1.
Герб м.Кролевець //Місто рушникового дива: Краєв. нарис.- Суми-Кролевець, 2001.- титульна сторінка
Герб м.Лебедин //Місто моє Лебедин: Буклет.- Суми, 2001
Герб смт.Ямпіль //Зелен-край. Ямпільщина: Нариси та портрети.- Суми, 2001.- титульна сторінка
Герб смт.Липова Долина //Липова Долина: Краєзн. нарис.- Суми, 2000.- С.1.
Герб м.Білопілля //Хроленко В.Г. Вир – Крига – Білопілля: Іст.-краєзн. нарис.- Суми, 1997.- титульна сторінка
Герб Путивля //Луговской А.В. Путивль: Путеводитель.- Х., 1088.- С.49
Твои Гербы, родной Путивль: Из истории нашей геральдики //Путивльские ведомости.- 1998.- 3 окт.- С.2.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Путивль //Сов.Полесье.- 1997.- 10 декаб.- С.4.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Глухов //Сов. Полесье.- 1997.- 13 декаб.- С.4.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: м.Ромны //Сов. Полесье.- 1997.- 24 декаб.- С.4.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: м.Конотоп //Сов. Полесье.- 1997.- 27 декаб.- С.4.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Ахтырка // Сов. Полесье.- 1998.- 10 янв.- С.4.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Кролевец //Сов. Полесье.- 1998.- 14 янв.- С.4.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Лебедин //Сов. Полесье.- 1998.- 28 янв.- С.4.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Белополье //Сов. Полеськ.- 1998.- 4 февр.- С.4.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: пгт. Недригайлов //Сов. Полесье.- 1998.- 11 февр.- С.4.
Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Сумы //Сов. Полесье.- 1998.- 8 апр.- С.4.