Абаза Олександр Огійович
(1821 — 1895)
Відомий і досить впливовий державний діяч, належав до політичної промислової
еліти Російської імперії. У нього був великий маєток у Шполі Черкаського
повіту Київської губернії. Промислові виробництва: цегельний завод і паровий
млин у Василькові Звенигородського повіту Київської губернії, винокурне
виробництво у Воробіївці Брацлавського повіту Подільської губернії
і, нарешті, в самій Шполі – машинобудівний завод, який працював на всю
округу. Крім того, він мав досить велике бурякоцукрове виробництво.
Відгуки про Абазу в історичній літературі не дуже принадні. Найчастіше
йому дорікають у використанні службового становища для здійснення своїх
ділових операцій. У цьому розумінні і сучасники Олександра Огійовича висловлювалися
про нього неоднозначно. Однак у більшості своїй вони бачили в Абазі досить
розумну, ерудовану людину, блискучого оратора, вмілого господарника та
організатора, що чудово розумівся на економічних питаннях
Змолоду світський лев і пристрасний гравець, він, одруженням з дочкою
відкупника Бенардані, набув великого статку, збільшивши його грошовими
оборотами та вмінням користуватися своїм становищем і впливом для комерційних
справ.
Посідаючи таке значне становище, Абаза активно впливав на економічну
політику, в тім числі і для власної вигоди. Він виступив ініціатором утворення
банку, який допомогав кожному землеволодінню — і селянському, і середньому,
і великому. Фінансові операції, пов'язані з його ім'ям, Абаза здійснював
через одеський банк Рафаловича, якому довіряв і надавав урядову підтримку.
Абаза був великим акціонером різноманітних залізничних товариств, які
будували та експлуатували густу мережу залізниць, у тім числі і на теренах
України. Велику увагу Олександр Огійович приділяв розвиткові цукрової
промисловості. Активно втручався в справи галузі, наприклад, врятував
її від кризи у 1887 — 1888 роках. Не викликає сумніву, що діяльність цієї
активної і деякою мірою авантюрної людини, мала багато позитивних економічних
результатів для вітчизни.
|