Сумська обласна універсальна наукова бібліотека

м.Суми, вул. Героїв Сумщини, 10
тел./факс. (0542) 700-099
e-mail: sumylib@ukr.net
На головну Про бібліотеку Читачам Видання Краєзнавство      Фахівцю Корисні сторінки Електронний каталог Віртуальна довідка

Буринь

Відстань до обласного центру:
       залізницею - 83км;
       автошляхом - 90км

Загальна площа: - 4.6 тис.кв.км.

місто Cумської області. Перша письмова згадка належить до 1688р. За народним переказом, назва походить від імені першого поселенця козака Бурого.

 Місто районного підпорядкування, центр району. Розташоване за 100 км від обласного центру. Населення району - 38800 чол., в т.ч. м.Буринь 11800 чол. Вперше в писемних джерелах місто Биринь згадується в "Списку російських міст далеких і близьких" між 1387-1392рр., а в кінці XV ст. вже використовується назва Буринь.
   Воно було центром волості і входило до Путивльського повіту Великого князівства Литовського. З 1500р. ці землі відійшли до Росії.
   В 1606р. населення м.Буринь брало участь у повстанні І.Болотникова.
   У 80-ті роки XVII ст. місто знаходилось у володінні церкви, а з 1769р. належало поміщикам. Населення в основному займалось землеробством та тваринництвом. Розвивались гончарство та млинарство, а також торгівля.
   В середині XIX ст. землі Буринської волості належали поміщикам Черепову, Головіну, графу Апраксіну. Місто було волосним центром, а з 1926р. стало центром району.
   Велике значення для розвитку Бурині мало будівництво в середині XIX ст. залізниці. В 1869р. було побудовано залізничну станцію Путивль.
   Наприкінці XVIII ст. в Бурині проживало 1001 чол., в 1860р. - 2893 чол., в 1895р. - 4192 чол., а напередодні першої світової війни - 5911 чол.
   В роки Великої Вітчизняної війни багато буринців воювало в партизанському з'єднанні С.А.Ковпака.
Буринський район в основному сільськогосподарський. На його території функціонують 22 акціонерно-пайові товариства та 3 радгоспи. Основні види виробництва - рослинництво та тваринництво.
Серед провідних підприємств міста - ВАТ "Буринський насіннєвий завод", який забезпечує Україну насінням цукрових буряків; ВАТ "Буринський цукровий завод", побудований ще в 1894р. Ш.Г.Ширманом; ВАТ "Буринський завод сухого молока", продукція якого відома не лише в Україні, а і в Росії, Грузії, Вірменії; ВАТ "Буринський завод продтоварів"; державне підприємство завод "Штурм".
   На Буринському елеваторі можна розмістити 124 тисячі тонн продукції. Це одне з найбільших підприємств району, яке працює стабільно. В місті діють кілька будівельних та дорожньо-ремонтних підприємств, друкарня, інкубатор, районне транспортне підприємство "Агротехсервіс", автопідприємство, овочесушильний завод.
Нині в Буринському районі функціонують 30 загальноосвітніх шкіл, з них 3 на території міста. В Успенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює вчителем хімії народний вчитель СРСР В.С.Пігуль, а В.К.Семенова з міської школи № 1 та В.І.Коваль з Хустянської школи носять високе звання "Заслужений вчитель України".
Жителів району обслуговує центральна районна лікарня, якій присвоєно ім'я уродженця Бурині, ортопеда-травматолога, члена-кореспондента АМН СРСР М.П.Новаченка (1898-1966).
   Осередками культури в районі стали 42 клуби, 45 бібліотек, дитяча школа мистецтв, народний музей історії. Хор, чоловічий вокальний ансамбль, агітбригада, самодіяльний фольклорний вокально-інструментальний ансамбль "Троїсті музики", самодіяльна кіностудія "Буринь", дитячий самодіяльний зразковий драматичний колектив районного Будинку культури та музей історії Буринського району удостоєні звання народних. Солістці хору А.І.Шевченко присвоєно звання "Заслужений працівник культури". Серед випускників школи мистецтв заслужені артисти України В.І.Ковтуненко та Віталій Білоножко.
   Редактором багатотиражки Буринського цукрозаводу був поет і партизан П.С.Рудь (1910-1942). Звання Героя Радянського Союзу присвоєно уродженцю Бурині Ф.К.Факу. В місті народились член-кореспондент АН СРСР В.Л.Рижков та народна артистка УРСР Р.С.Колесник.

Герб

Герб Бурині

 Герб має форму щита с кольорами та елементами національної символіки, на якому зображені колоски пшениці і каштановий листок. Присутні елементи історичного велетня дуба - ровесника Бурині. Умовно зображена залізниця, що сприяла розвитку міста. Нижня частина щита голубого кольору символізує річку Чашу (в давнину порівняно повноводна річка), на березі якої розташоване місто. Голубий колір - символ краси та величності. Згори щит обрамлений дубовим вінком, що символізує міць та стабільність, достаток й чистоту прагнень. Герб затверджено у рік ювілею м.Буринь, 610-річчя з дня заснування (2002р.). Ідеї виконання: Дишковця Миколи Івановича, Чуприна Віктора Миколайовича, Удода Івана Гавриловича, Лопатіна Юрія Анатолійовича, Підлісного Юрія Віталійовича, Верповського Миколи Миколайовича, Бондаренка Павла Івановича.

Населені пункти

  • БІЖІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 22 км від райцентру. Виникло в другій половині XVII ст.
  • БУРИКИ - село, центр сільської ради. Розташоване за 30 км від райцентру. Засноване в другій половині XVIII ст.
  • ВЕРХНЯ САГАРІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 20 км від райцентру. Відоме з XVIII ст.
  • ВОЗНЕСЕНКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 18 км від райцентру. Відоме з другої половини XVII ст.
  • ВОСКРЕСЕНКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 12 км від райцентру. Відоме з першої половини XVIII ст. О.А.Осадчий удостоєний звання Героя Радянського Союзу, а К.Г.Баранова - звання Героя Соціалістичної Праці. У селі народились генерал-майор П.М.Капленко та контр-адмірал Я.Т.Різниченко.
  • ГВИНТОВЕ - село, центр сільської ради. Розташоване за 18 км від райцентру. Засноване в першій половині XVIII ст. На околиці с.Гвинтове, на північному сході поблизу с.Шевченкове виявлено поселення бронзового, раннього залізного віку та розвинутого середньовіччя.
  • ДЯКІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 18 км від райцентру. Відоме з першої половини XVIII ст. Поблизу Жовтневого в урочищі Дяченковому виявлено поселення доби неоліту.
  • ЖУКІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 19 км від райцентру. Відоме з першої половини XVIII ст. На північній околиці с.Кубракове, на правому березі р.Терн, виявлено городище і селище раннього залізного віку та розвинутого середньовіччя.
  • КЛЕПАЛИ - село, центр сільської ради. Розташоване на лівому березі р.Сейм, за 7 км від райцентру. Відоме з першої половини XVIII ст. На території с.Ігорівки виявлено давньоруське поселення ХІІ-ХІІІст., яке згадується в літописі 1146р. А.Л.Гетьман з с.Клепали - Герой Радянського Союзу.
  • МИКОЛАЇВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 18 км від райцентру. Виникло в другій половині XVII ст. На околиці села розташоване городище і селище розвинутого середньовіччя, існує гіпотеза, що тут знаходилось літописне місто Зартий. Уродженці с.Миколаївка - мистецтвознавець, член-кореспондент АН СРСР О.О.Сидоров та літературознавець, фольклорист, член-кореспондент АН УРСР П.М.Попов.
  • МИХАЙЛІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 7 км від райцентру. Засноване в другій половині XVII ст.
  • ОЛЕКСАНДРІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 8 км від райцентру. Засноване в другій половині ХVІІст. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно І.В.Прасолову, а звання Героя Соціалістичної Праці - В.К.Нестеренку.
  • ПІСКИ (до 1968 р. - села Піски і Глушень) - село, центр сільської ради. Розташоване за 25 км від райцентру, на р.Сейм. Відоме з другої половини XVII ст. Поблизу с.Піски виявлено поселення часів неоліту, а також доби бронзи та часів Київської Русі.
  • СЛОБОДА - село, центр сільської ради. Розташоване за 18 км від райцентру. Засноване в другій половині XVII ст. Звання Героя Соціалістичної Праці удостоєні О.І.Біла, Ф.Ф.Мостіпан, Г.С.Пегрушенко, О.Є.Решетняк, С.А.Солдатенко, К.Є.Якименко та Є.К.Касьяненко.
  • СНІЖКИ - село, центр сільської ради. Розташоване за 28 км від райцентру. Засноване в першій половині XVIII ст. Поблизу села, праворуч польової дороги до с.Вишневий Яр виявлено курган.
  • СТЕПАНІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 7 км від райцентру. Відоме з першої половини XVIII ст.
  • СУХОВЕРХІВКА- село, центр сільської ради. Розташоване за 23 км від райцентру. Засноване в першій половині XVIII ст.
  • УСПЕНКА (до 1918р. - Велике Неплюєве) - село, центр сільської ради. Розташоване за 12 км від райцентру. Виникло в середині XVII ст. В селі виявлені залишки ранньослов'янського поселення та могильника черняхівської культури. Тут розкопано 1600 поховань ІV-VП ст. Г.П.Головенському присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Фольклорно-етнографічний колектив сільського Будинку культури носить звання народного.
  • ХУСТЯНКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 35 км від райцентру. Відоме з першої половини XVIII ст. Поблизу села виявлені поселення доби неоліту і бронзи. П.Л.Романенко Герой Радянського Союзу.
  • ЧЕРВОНА СЛОБОДА - село, центр сільської ради. Розташоване на північній околиці м.Буринь. Засноване в першій половині XVIII ст. Поблизу с.Дич виявлено городище і селище раннього і розвинутого середньовіччя, а на західній околиці села - поселення бронзового віку та раннього середньовіччя. На околиці с.Чумакове виявлено поселення розвинутого середньовіччя та курган. Уродженець с.Дич Г.Я.Базима був начальником штабу партизанського з'єднання С.А.Ковпака.
  • ЧЕРЕПІВКА - село, центр сільської ради. Розташоване за 22 км від райцентру. Відоме з другої половини XVII ст. За 1 5 км від села, на правому березі р.Терн, виявлено стоянку та поселення періоду неоліту і бронзового віку На правому березі р.Куриця, навпроти урочища Кут, виявлено поселення раннього залізного віку.
  • ЧЕРНЕЧА СЛОБОДА - село. центр сільської ради. Розташоване за 30 км від райцентру. Засноване в другій половин. XVII ст. Поблизу села, поруч з місцем впадання р.Оселець в р.Сейм, виявлено поселення бронзового віку.
 
На головну           Кількість переглядів: 794297
Copyright © 2008-2018           Сумська обласна універсальна наукова бібліотека   
м.Суми, вул. Героїв Сумщини, 10   тел./факс. (0542) 700-099    e-mail: sumylib@ukr.net