Сумська обласна універсальна наукова бібліотека

Білопілля (кол. Крига) – місто, районний центр Сумської області. Розташоване на р.Вир, неподалік від впадіння в нього р.Крига. Засноване в 1672р. на місці фортеці Вир, збудованої в ХІ - ХІІ ст. для захисту від половців. Уперше згадується в 1111р. У 1239р. фортецю зруйнував хан Батий Січ. Поселення виникло під назвою Крига. Найменування Білопілля перенесене переселенцями з с.Білопілля на Київщині (нині село Козятинського району Вінницької області). Назва с.Білопілля, очевидно, походить від словосполучення "біле поле" виступає в означенні "вільне".

Буринь – місто Сумської області. Розташоване на залізниці Ворожба-Конотоп. Перша письмова згадка належить до 1688р. За народним переказом, назва походить від імені першого поселенця козака Бурого.

Велика Писарівка – смт. Сумської області. Розташоване на р.Ворскла. Засновано 1709р. Тут були хутори писарів вільної воєводської служби, від яких село й одержало назву. У другій половині ХVІІ ст. село належало полковому писарю А.Мартиновичу. Означення Велика вперше трапляється 1732р.

Глухів – місто, районний центр Сумської області. Розташоване на р.Есмань, пр. Клевені (бас.Десни). Відоме з 1152р. За народною етимологією, назву виводять від словосполучення глухе місце. Вірогідніше, в основі ойконіма лежить дохристиянське ім'я Глух.

Конотоп – місто Сумської області. Час заснування невідомий. Вперше згадується в 1638р., як опорний пункт шляхетської Польщі для агресії проти Росії. Розташоване на р.Єзуч біла впадіння в неї р.Конотоп, від якої й одержало назву. Деякі історики вважають, що Конотоп, як населений пункт існував ще до татаро-монгольської навали. Легенда розповідає, що під час переходу татарської кінноти в цих місцях у непролазних болотах загинуло багато коней та воїнів, тому й місцевість стала називатись конотопьем. Слово конотоп – “болотисте місце” або “кінський брід”, де грузли коні”. Неподалік від м.Конотоп село під назвою Грузьке, яка говорить про спорідненість природних умов місцевості.

Краснопілля – смт., рц.Сумської обл. Розташоване у верхів'ї р.Сироватка, л.пр.Псла. Засноване в 1651р. козаками і селянами, що прибули з Правобережної України. Збудований тут острог-укріплення одержав назву Краснопілля. Назва від словосполучення красний “гарний, красивий” і поле в розумінні “простір, край”.

Кролевець – містоСумської області. Розташоване на залізниці Шостка-Конотоп. Засноване в 1601р. Назву пов'язують з польським королем Сигізмундом ІІІ. Та навряд чи це так, бо Кролевець козаки швидко відбили в поляків, а в універсалі гетьмана Остряниці ще з 1638р. згадується “город повітовий Кролевець”.

Лебедин – місто Сумської області. Розташоване на р.Вільшанка. В Дулінському перемир'ї, укладеному в 1918р., згадується Лебединська сторожа. Її будівництво як укріплення на кордоні російської держави почалося в 1616р. Засноване в 1652р. переселенцями з Правобережної України. За легендою, селяни-втікачи, побачивши озеро, де плавали лебеді, назвали його Лебединим, а поселення – Лебедином. В.А.Никонов вважає бездоказовим пов'язувати назву з словами лебідь чи лебеда. В основі цієї назви він убачає власне ім'я. Лебедин – це значить “володіння Лебедя”.

Липова Долина – смт. Сумської області. Першу частину назви дано від р.Липівки, що в селі впадає в р.Хорол, а другу – від великої долини, по якій протікають річки. Засновано на початку ХVІІст. У цей час село належало одному з найбільших магнатів Я.Вишневецькому. У 1647 році тут налічувалося 150 дворів. Жителі зазнавали тяжкого соціального і національного гноблення. Завойовували свого часу село татари та грабували його, як могли. Звільнялося воно і піл час польсько-шляхетського панування.  До нашого часу збереглися великі липи по обидва боки дороги, що простяглася через селище.

Недригайлів – смт. Сумської області. Засноване в 30-40-х  роках ХVІІ ст. Розташоване на лівому березі р.Сули, при впадінні в неї р.Недригайлівка. Час заснування невідомий. Перша згадка відноситься до 1647р. Достовірних відомостей про походження назви немає. Одні виводять її від найменування р.Недригайлиха, що колись тут протікала й дістала, очевидно, своє найменування за характером течії. Інші ж, що більш імовірно, від прізвища одного з первопоселенців Недригайла, а вже від назви поселення походить гідронім. За легендою, назва походить від того, що нібито поселенці не здригнулися перед татарськими полчищами й дали їм рішучу відсіч.

Охтирка – місто Сумської області. Засноване в 1641 році селянами і козаками з Правобережної України. Походження назви остаточно не встановлено. Існує кілька гіпотез. Назву перенесено з найменування річки й гори Актир, що в перекладі з татарської мови означає “Біла скеля”.

Путивль – місто Сумської області. Розташоване на правому бер. р.Сейм, при впадінні в неї р.Путивльки. Вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1146р., як одна з фортець Київської Русі. Походження назви остаточно не встановлено. Назву виводять від слова путь: воно лежить на роздоріжжі. М.Н.Тихомиров виводить назву від найменування р.Путивлька. Тієї ж думки дотримується М.Фасмер.

Ромни – місто Сумської області. Розташоване на правому березі р.Сула при впадінні в неї р.Ромен. Час заснування невідомий. Вперше згадується під 1096р., як фортеця Римьнъ, Роменъ. Зруйноване під час монголо-татарської навали. Потім згадується у "Списке русских городов ближних и дальних" (XIV - XV ст) у формі Роменъ, у  XV - XVІ ст. - Старе румунське, пізніше - Нове Руменське, наприкінці XIV ст. - Ромни. Походження назви не встановлено. Існує ряд гіпотез. Одні дослідники пов6язують її з назвою міста-фортеці Київської Русі, про яке згадується в "Слові о полку Ігоревім". Назву виводять від найменування р.Ромен. Останнім часом вчені все більше схиляються до думки про перегляд етимології Ромна, вбачаючи, що назву можна реконструювати як Ромьнъ, порівнюючи її з утворенням Рим.

Середина-Буда – місто Сумської області. Розташоване на залізниці Конотоп – Брянськ. Виникло у другій половині ХVІІ ст. Назву пов”язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово буда означало “підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ”. За народним переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма. Вони займалися виготовленням дьогтю, поташу, деревного вугілля, побудувавши тут буди. Це кустарне виробництво називали Середина Буда.

Суми – місто, обласний  і районний центр Сумської області. Розташоване на правому бер.Псла, при впаданні в нього р.Сума. 1652 у давньому Суминому городищі, переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували м.Суми. 1653 побудовано укріплення. Походження назви остаточно не встановлено. Існує кілька версій. За однією з них, нібито на березі р.Сума знайшли три мисливські суми. Їх навіть було зображено на гербі міста. Інші найменування виводять від українського іменника "сум" або ж дієслова "сумувати": перші поселенці, мовляв, сумували за своїм рідним краєм, на означення чого буцімто й назвали поселення. Такі тлумачення історично не обгрунтовані, являють собою народну етимологію. Найбільш імовірне походження міста Суми і сумина городища від р.Сума.

Тростянець – місто Сумської області. Лежить на р.Боромлі. Заснували в середині ХVІІІст. Селяни-втікачі – вихідці з с.Тростянця вінницької області. Названо за попереднім місцем проживання.

Шостка  - місто Сумської області. Стоїть на р.Шостка, за якою й дістало назву. За переказами, річка називається так тому, що вона є шостою притокою Десни, рахуючи від місця, де вона впадає в Дніпро.

Ямпіль – смт. Сумської області. Найдавніша частина поселення зветься Клин. Ця назва існувала до 1674р., коли тодішній власник перейменував на Янпіль, що пізніше змінилось на Ямпіль. М.Т.Янко виводить цю назву від тюрського ям – “поселення”, де приїжджі могли поміняти коней”.

Бібліографічний список
Бабичева Е.А. Земледельческая лексика и топонимия Черниговско-Сумского Полесья в их соотношении //Матеріали четвертої Сумської обласної наукової краєзнавчої конференції. Ч.1.- Суми, 2001.- С.190-193
    Сапухіна Л.П. Звідки походять назви м.Суми та річок Сума і Сумка //Матеріали четвертої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. Ч.1.- Суми, 2001.- С.107-110
    Тищенко К.М. Литовські назви на карті Глухівщини //Збереження історико-культурних надбань Глухівщини: Матеріали першої науково-практичної конференції (18 квітня 2002р.).- Глухів, 2002.- С.30-36.
    Янко М.П. Топонімічний словник України: Словник-довідник.- К.: “Знання”, 1998.- 432с
    Кравченко В.І. До питання про дату заснування і походження назви міста Лебедин //Матеріали другої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. Ч.1. Історія.- Суми, 1994.- С.22-25
    Черепанова Є.О., Бабичева О.Л. Історично-лінгвістичні основи географічних назв /на матеріали топонімії Сумщини/ //Пед.Сумщина.- 1999.- №1.- С.18-20
    Назва вашого міста: до витоків //Сумська новина, 1991.- 2 листоп.

вгору